ВХОД  ·  ГЛАВНАЯ СТРАНИЦА · [ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
  • Страница 2 из 3
  • «
  • 1
  • 2
  • 3
  • »
Теплого літнього вечора або "бабочкі лєтают, бабочкі"...
ZENITEДата: Понедельник, 15.06.2020, 20:36 | Сообщение # 16
Житель сайта
Группа: Администраторы
Сообщений: 1347
Статус: Offline
Город: Шостка
Дата регистрации:
23.05.2014
Дещо... про встановлення серв. Руля висоти, напрямку та газу.
Прискіпливе вимірювання довело, що серву руля висоти найвигідніше встановити під гаргротом. Я тут, канєшна, вчиняю погано - так не робить wacko ! Бо серва буде "похована" без права доступу до неї, або тільки через "розтин". Але будемо сподіватись, що до того не дійде.
Також прийшло в голову досить цікаве рішення для кріплення - штатними саморізами в фанеру через дюралевий куток. Мені сподобалось biggrin .



Серва тросового керування рудером встановлена гарно - не причепитись. І кабеля від серв красиво заховав в рурочки для коктейлів. Бляха-муха, як цей перфектціонізм (чи як він там зветься) іноді заважає жити...



Серву газу встановив на мотошпангоуті. Теж спірне рішення, та нехай...



І серви фюзеляжу готові до вживання, майже... Приймач планую встановити на боковій поверхні фюза, там, де виходять роз'єми серв.

 
ZENITEДата: Вторник, 16.06.2020, 20:25 | Сообщение # 17
Житель сайта
Группа: Администраторы
Сообщений: 1347
Статус: Offline
Город: Шостка
Дата регистрации:
23.05.2014
Задля накопичення енерґії, що знадобиться в подальшій праці, змінемо рід діяльності, тобто - трохи відпочинемо biggrin .

Оратекс-текс-текс...



 
ZENITEДата: Четверг, 18.06.2020, 13:15 | Сообщение # 18
Житель сайта
Группа: Администраторы
Сообщений: 1347
Статус: Offline
Город: Шостка
Дата регистрации:
23.05.2014
Зашиваємо фюзеляж, бальза 2 мм + ПВА де-три.
Лівий бочок, правий бочок... Та підрізаємо під крильця.









Формуємо верхній гаргрот. Ось тут припустився помилки, яку не раджу комусь повторювати - стрінгери треба класти частіше!
Ну, і серва висоти таки лишиться "похована" всередині, бо щось легкого не спало на думку, як до неї добиратися...
Втім, хочу нагадати, а може я не казав, що літачок будується так собі, тяп-ляп - без зайвого фанатизму, хоча дещо за натхненням и робиться. Головне завдання - підняти нову модельку в досить короткий термін часу.
Вибачаюсь за грубе торкання тонких душевних струн...





 
ZENITEДата: Пятница, 19.06.2020, 19:36 | Сообщение # 19
Житель сайта
Группа: Администраторы
Сообщений: 1347
Статус: Offline
Город: Шостка
Дата регистрации:
23.05.2014
Стебемось звітуємо далі....
Через нижній люк видно бака та "запальничку". Затишно вони там себе почувають wink .



Фюзеляж з кістяка перетворився на буратину, видно грішки, але трохи будемо боротися.





Ніколи такого не робив і ось знову biggrin . Тягнемо фюза склотканиною 25 мкм на "ларіті".





Мимохідь вигадав собі такий м-м-м-м, тример чишо???



І трохи п'ятничного настрою - заслужив чи ні???

 
ZENITEДата: Воскресенье, 21.06.2020, 08:42 | Сообщение # 20
Житель сайта
Группа: Администраторы
Сообщений: 1347
Статус: Offline
Город: Шостка
Дата регистрации:
23.05.2014
Епоксі благополучно "стало" - а чого б не стати, коли все прискіпливо розведено на електронних вагах?
Тож маємо заготовку для подальшого руху.





Розмічаємо за кресленням та потихеньку вирізаємо отвори кокпітів.



Перед знизу склотканиною не "тягнувся", просто вкрито смолою, вистачить, я вважаю.



На фото прототипу чітко видно нахльост? фанери при переході к верхнього гаргроту до бокових поверхонь фюзеляжа.
Доведеться його якось з'імітувати. Взяв смужку електрокартону 0,3 мм завтовшки та наклеїв на 88-му. Нижній контур буде імітувати той самий нахльост, а верхній обережно зішкурюється в нуля з поверхнею гаргроту та стик шпаклюється.



 
ZENITEДата: Понедельник, 22.06.2020, 08:20 | Сообщение # 21
Житель сайта
Группа: Администраторы
Сообщений: 1347
Статус: Offline
Город: Шостка
Дата регистрации:
23.05.2014
Дійшла черга до капоту...

Довго розмірковував і вирішив зробити те, що ще ніколи не робив. Капот буде з матриці!
Постає просте питання - а навіщо? Відповідаю - так хочеться cool .

Спочатку був змодельований каркас з фанери, який заповнений "м'ясом" з пінопласту (чи пінополістиролу?).





Далі поступово вишкурюємо майбутній зразок до потрібних форм.





Щілини заповнюємо шматочками пінопласту та шпаклюємо.



Коли абрис майбутнього капоту остаточно задовольняє прискипливий погляд - заготовка була вкрита шаром склотканини 25 мкм, ґрунтована та задута з балону якоюсь непотрібною фарбою...
Далі заготовка була вкрита бюджетним розділювачем - віск, розведений бензином калоша.
Далі починається власне виготовленя половинок матриці за відомими техніками, що неодноразово публікувались в мережі.
І наносимо першим шаром такий собі - також бюджетний гелькоат - недорога епоксі, замішана з каоліном. Чому каолін? Бо є трохи...









Дочекалися, коли "гелькоат" схопиться до "відлипу" та кладемо зверху декілька шарів товстої склотканини на тій самій бюджетній епоксі. Я клав 4 шари 50 мкм. Та ще по кутках стрічками підсилив.
Думав покласти шар з вугольної ганчірки, але - не пішло, дуже вона загруба та багато в себе бере смоли - жаба перемогла...
З нетерпінням чекаємо результату...

 
ZENITEДата: Вторник, 23.06.2020, 08:14 | Сообщение # 22
Житель сайта
Группа: Администраторы
Сообщений: 1347
Статус: Offline
Город: Шостка
Дата регистрации:
23.05.2014
Перша половина матриці готова. Від'окремлення сталося без проблем. Беремось за другу...







Власне - процес повторюємо аналогічно. Перед "розкривом" матриці обробляємо контур до рівного та свердлимо дюрки для направляючих - форма буде скручуватись гвинтами з гайками М3.
І розкриваємо... Чаклунство! Наче і не дуже погано для першого разу biggrin .
Щоб вона (матриця) віявилась квола - я б не казав. Тобто - з товщиною все ґараз.



На справжньому капоті є шви роз'ємів. Звісно, що свій я пиляти для того не збираюся, але з'імітувати б якось треба. Тому - наклеюємо смужки з двох (щоб грубіші були) шарів оракалу.



Ще раз пройшовся по матриці воском. І закладаємо перший вироб.
Після доби нервового очікування - маємо!







На мій погляд - мене влаштовує. Закладено перший слой з 25 мкм та три слоя з 50 мкм склотканини. Вага в цьому стані - 80 гр.
Трохи невірно, на мій погляд сформував стик - тому там трохи де-інде пухирики, але то зашпаклюю. Головне - не треба багато шкурити там шпаклювати - дуну ґрунтом та - під покраску.
До речі - "вироб" після виймання був трохи в'ялуватий (ну, то смола така), але був просмажений 10 хвилин в термошкафі при температурі 80 грудісів і тепер - аж дзвенить...
 
ZENITEДата: Среда, 24.06.2020, 08:16 | Сообщение # 23
Житель сайта
Группа: Администраторы
Сообщений: 1347
Статус: Offline
Город: Шостка
Дата регистрации:
23.05.2014
Смужки з оракалу легко та невимушено витяглися з імітації пазів. Тепер можна приміряти майбутнього капота до свого місця.
Виглядає майже гарно...







Злегку ґрунтанемо, щоб було краще видно може огріхи... та нічого наче...
Там ще дещо з "вушок" є - вони виклеюються в окремих формочках. Двоє з них, на протилежних сторонах, чорного кольору. Тому вирішив їх вклеїти вже після фарбування. Зараз тільки прорізані відповідні отвори.



Має цей прототип таку собі "фамільну" відмінність - ярко висловлений повітрязабірник. На шматочку пінопласту був відтворений комп'ютерний муляж, накладено три шари склотканини, знято-вклеєно-замазано-зашкурено... Маємо.





Міркування на кріпленням. Я б, може і закрутив би три саморіза - один зверху і два знизу, але щось мені не дозволило - якось воно не дуже кошерно вигляда - той, що зверху б стирчав да доводив би після кожного погляду на нього до когнітивного диссонансу...
Тому - знизу таки два саморізи, бо їх не дуже видно. А зверху знутри капоту вклеєна цурка з закладною гайкою М2. В цю цурку вкручєеться такий довгий ексклюзивний гвинт (ЕГ), який притискає її до дюралевого кутка, зафіксованого на мотошпангоуті. Цей ЕГ вкручується через круглу дюрку, що ви бачите на фото. В місці дюрки капот під час вкручування придавлюється, а після того, як відпускається, то фіксує ЕГ від викручування. Кінець ЕГ загнутий літерою"Г". О заморочив... Але - працює.



Трохи копійних "мережив",



та можна буде себе трохи побавити келишком зимного...

 
ZENITEДата: Пятница, 26.06.2020, 08:16 | Сообщение # 24
Житель сайта
Группа: Администраторы
Сообщений: 1347
Статус: Offline
Город: Шостка
Дата регистрации:
23.05.2014
Поступово наближаємось до фарбування. Так би мовити - "останні мазки" (гм... якось воно звучить...).

З тополевої фанерки приклеєні такі собі "anti spin strakes". Не знаю достеменно як то трактується - щось на зразок "протиобертові накладки". Може хтось запропонує більш коректну версію і для чого воно в прототипі??? До речі - таки самі елементи можні побачити і на деяких інших конструкціях деХеввіленда, наприклад - на деяких фото TigerMoth.



"Милиці" biggrin стабілізатора тут достатньо зробити чисто декоративними, сам стабілізатор досить міцний вийшов. "Декор" виконано з бамбукових паличок для шашликів. Знайшов тут якось в соціальному магазині, що торгує усіляким китайським непотрібом палички для шампурів діаметром десь, здається, міліметрів 5-6... От, якщо таку паличку прошкурити з обох боків на певну товщину, то й вийде така собі "овальна" заготовка для підкосу. На торцах вклеюємо вушка з дроту та встановлюємо на місця.



"Штанці" чи "шорти" smile ? Каркас з бальзи та фанерки огорнуто електрокартоном 0,3 мм на 88 клеї. Вони поки що дещо закоротки, бо то - основа. Потім ще буде нарощено більш копійно.





І трохи схожих на справжні елементів в районі хвостового колеса...

 
ZENITEДата: Суббота, 27.06.2020, 07:42 | Сообщение # 25
Житель сайта
Группа: Администраторы
Сообщений: 1347
Статус: Offline
Город: Шостка
Дата регистрации:
23.05.2014
Фарбування або малярні роботи скупо будуть відображені на наступних фото. Звісно... це ще той геморой, хоча і забарвлення зовсім не складне...

















 
ZENITEДата: Воскресенье, 28.06.2020, 07:57 | Сообщение # 26
Житель сайта
Группа: Администраторы
Сообщений: 1347
Статус: Offline
Город: Шостка
Дата регистрации:
23.05.2014
Продовжимо...

Фюзеляж отримав відповідні надписи. Цікаво, що на знайдених фото надпис "LIMITED" знаходиться тільки з правого борту. Можливо, що десь є і зліва, я так розумію, що в процесі експлуатації літаки подфарбовуються чи перефарбовуються завжди. Неодноразово те помічав, розглядаючі фото того чи іншого прототипу в мережі. Навіть музейні екземпляри час від часу "підновлюються", і добре, коли "рівними" руками smile .



Влеєені всі "вушка" в капот -





Пофарбовані колесні "диски" -



Зайняли своє місце штатні "штанці". Цю фінішну обготку зробив знов таки з вкритого шаром АК-20 електрокартону 0,3, який сзередини ще армовано фольгою від пивних бляшанок. Склеював все на 88-му.



Ну, і довелося нашвидкоруч збудувати полицю для цього апарату. Взагалі-то для "домашньої" експлуатації (сподіваюсь достатньо довгої wink ) крило не планую розбирати. Так простіше, бо до машинки влазить добре. І тут на полицю воно теж без питань ляже.



І змонтував тросове керування рулем напрямку. Троси 0,6 мм. На качалку руля троса навішені за технологією, що добре себе зарекомендувала на TURBULENті.



 
ZENITEДата: Вторник, 30.06.2020, 20:06 | Сообщение # 27
Житель сайта
Группа: Администраторы
Сообщений: 1347
Статус: Offline
Город: Шостка
Дата регистрации:
23.05.2014
З появою капоту та відповідних отворів в ньому постало питання - як реалізувати чок? Примудрувалося витіювата тяга, що утримується в просторі вушками на щитку з оцінкованого заліза smile .
В чому і є наступне підтвердження світлинами:







Дошка приладів, НІ - дошки! В передній кабіні повнофункціональна, в задній - така собі убога...





І, нарешті, пілот... вірнише - пілотка чи пілотесса?
Попрохав свого друга-художника промалювати "риси обличчя" - очі, брови, губи... Не знаю, що він там собі уявляв, коли творив - художники, вони такі... художники, але обличчя вийшло суто жіноче.
Отже, знайомтеся - місс Ханна!!!
Егеж, шарфик - шовковий biggrin !



 
ZENITEДата: Среда, 01.07.2020, 13:57 | Сообщение # 28
Житель сайта
Группа: Администраторы
Сообщений: 1347
Статус: Offline
Город: Шостка
Дата регистрации:
23.05.2014
Скління кокпітів. У прототипу скло має зверху по контуру окантовку з металу. Вона в масштабі виходить досить невеличка, але, все одно, помітна. Довелося з`імітувати її смужкою сріблястого оракалу. На фото не видно, але він срібляcтий!
Само "скло" зігнуте з шматочків "вівака". Зафіксовано в фюзеляжі за допомогою гелевого ціакрина. Наче тримається.
Знизу скло також проклеєно смужкою сріблястого оракалу...



Окантовка кокпітів також у прототипа металева. Найпростіше - це з'їмітувати її розрізаною поліхлорвініловою трубкою.
Спершу думав розрізати, "одягнути" на контур кокпіту та потім фарбувати пензликом чи що. Навіть примірявся...



Але прийшла інша думка - розмочена в розчиннику рурка стає м'якою. Тож розрізав, замочив та одягнув на відповідної товщини пластину бальзи.



Коли рурка висохла від розчинника і знову отримала цупкість - пофарбував її з балона сріблянкою. В наслiдку отримав "металеву" заготовку для окантовки smile .

"Підлога" переднього кокпіту - тут монтується вимикач борту, місс Ханна та кілл-світч. Присутні також отвори вентиляції.



Знизу під підлогою плану'ться монтаж приймача та бортового акку (буде 2S LiFe 3300 mA).

 
ZENITEДата: Четверг, 02.07.2020, 08:08 | Сообщение # 29
Житель сайта
Группа: Администраторы
Сообщений: 1347
Статус: Offline
Город: Шостка
Дата регистрации:
23.05.2014
Кокпіти майже готові -



Дійшла, власне, справа до фіналу, ну, майже. Є ще декілька копійних деталей, що треба б додати. Але можна вже все скласти до купи та зробити невеличкий валкараунд...
Обтічник гвинта - декоративний, красощів задля.
Дивимось -















І, хвилююча мить, що завжди непокоїть все прогресивне людство, вірніше - ту його (людства) частину, що відносить себе до небозалежних -



Наче не дуже погано...
 
ZENITEДата: Пятница, 03.07.2020, 08:39 | Сообщение # 30
Житель сайта
Группа: Администраторы
Сообщений: 1347
Статус: Offline
Город: Шостка
Дата регистрации:
23.05.2014
Перший виїзд на зльотуку. Ну - таке, спробувати, як працює двигун з капотом, проїхатись туди-сюди, подивиться як воно все себе поводить... Звичайна моя практика.
Двигун був вже попередньо прикатаний на стенді.
Злітати я, звісно, не збирався, бо, навіть центровку ще не перевіряв. Але ж - кортить подивитись літака в "природних умовах" biggrin .
До того ж вітер був неабиякий, метрів 7 та ще й з більшими поривами.

Так от - завівся, ніби все добре, погазував, поміряв температу під капотом - наче все ґараз. Якось не дуже подобалися холості, завишені наче.
Почав катится, газку додам - літак поїде-приберу і так собі, ґраюся... Доґрався, що почав ставати на основні стійки шасі. Декілька разів то "пройшло", ач, думаю, який я вправний smile .
І тут при черговому проїзді літачок підстрибує на горбку, його піддуває поривом вітру, носа круто задирає догори, швидкості немає, щось горячково намагаюсь парирувати... Коротше - якось ткнув його якось, він перекинувся бідолашний та й лежить - ноги догори...

І тут я зрозумів, що на наших горбках літати на такій моделі - то постійно чекати на "льотниі випадок". Підламаний руль напрямку, "-" гвинт та повний "ріт" землі. "Ріт", до речі, землі наївся, але навіть не тріснув.







Шо робити - їдемо до моделки, руль напрямку знимаємо. Тут такий собі цікавий може іншим факт - ті кітайські петлі, що в мене використані, досить легко розібрати. Вони з'єднані на вісі, яка має з одного краю зубчасту накатку. От, якщо давити на інший край якоюсь голкою, то вісь без проблем виходить і петля розбирається. Може комусь знадобиться з часом таке спостереження.



Спочатку думав переробити всього руля, але вирішив, що по часу буде вигіднише його відремонтувати. Що і зробив. Ціакрину тепер багато є... Також підсилив слабкі місця шматками вугільних стержнів, що знайшлися в "закромах".



Обтяжку довелося зідрати, перетягнути та перефарбувати по-новому.

 
  • Страница 2 из 3
  • «
  • 1
  • 2
  • 3
  • »
Поиск:


SHOMOD "сайт шосткинских моделистов" © 2024Бесплатный хостинг uCoz
Вверх